Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агроґрунтознавство і агрофізика.

Роботу присвячено дослідженню фізичного стану чорнозему різного сільськогосподарського використання – переліг та рілля.

Виявлено зміни у фізичних властивостях ґрунту, що тривалий час перебуває в обробітку – композиції та якості структурних компонентів, щільності будови, структури порового простору та водоутримній здатності, а також послаблення здатності орного ґрунту до самовідновлення агрофізичних параметрів від процесів зволожування-висушування.

За допомогою польових методів встановлено високу просторову варіабельність у процесах вологоперенесення у орному грунті та різний тип переміщення вологи та розчинних речовин у чорноземі різного сільськогосподарського використання. У орному грунті має місце турбулентний характер переміщення рідини локальними зонами преференційного транспорту, в той час як на перелозі переміщення вологи відбувається рівномірно по поверхні, ламінарними потоками невеликого об’єму. Кількість, динаміка, співвідношення гравітаційних потоків різного об’єму у чорноземі під перелогом та під ріллею є різними.

За допомогою модельного польового досліду із використанням лізиметрів чарункового типу (із диференційованою приймальною поверхнею) встановлено вплив структурного стану (композиції та якості структурних компонентів) на вертикальне переміщення гравітаційної вологи у ґрунті.

Виявлено умови проявлення преференційності у вертикальному перенесенні вологи – напірна інфільтрація, брилистість, тріщинуватість поверхневого шару ґрунту. Запропоновано способи зменшення преференційного перенесення вологи у профілі деградованого чорнозему, що включають такі агрозаходи – підтримувати обробітком оптимальне співвідношення структур, уникати утворення напору води на поверхні ґрунту, мульчування поверхневого шару ґрунту.