Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агроґрунтознавство і агрофізика.

Дисертацію присвячено теоретичному та практичному обґрунтуванню ефективності застосування осадів стічних вод і компостів на їх основі у землеробстві з метою поліпшення гумусового стану ґрунтів. Доведено значний удобрювальний потенціал осадів стічних вод. Згідно параметрів трансформації органічної речовини ґрунтів, з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей виявлено, що застосування ОСВ для оптимізації гумусового стану найбільш раціональним вважається на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому. Встановлено, що дозоване внесення осадів стічних вод позитивно впливає на елементи родючості чорнозему опідзоленого, не призводячи до забруднення ґрунту та продукції важкими металами. Виявлено, що удобрення осадами стічних вод супроводжується накопиченням гумусу в ґрунті та позитивними змінами його якісного складу, що обумовлено внесенням органічних речовин з добривом. Однак, за результатами досліджень не виявлено вираженої післядії ОСВ як гумусоутворювача. Доведено, що переробка ОСВ шляхом біоконверсії дозволяє поліпшити меліоративні характеристики добрива, що обумовлює більш високу ефективність впливу компостованих матеріалів на органічну речовину ґрунту. Виявлено економічну доцільність застосування осадів стічних вод і компостів на їх основі для поліпшення гумусового стану ґрунтів.