Семінар в ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» 17 червня 2022 року

У Національному науковому центрі «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Національної академії аграрних наук України відбувся вебінар, модератором якого був директор Інституту академік НААН Валерій Адамчук. У вебінарі взяли участь понад 40 учасників, зокрема академіки і члени НААН, представники науково-дослідних установ, закладів вищої освіти та галузі сільськогосподарського машинобудування, а також вчені з Італії, Латвії, Болгарії, Словаччини та Португалії.

В семінарі також взяли участь наші колеги — керівник ННЦ ІҐА д. с.-г. н., проф., академік НААН Святослав Балюк з повідомленням «Грунтоохоронна спрямованість технологій обробітку ґрунту в умовах змін клімату»

та заступник директора, д. біол. н. член-кор. НААН Микола Мірошниченко — «Оптимізація глибини розміщення стрічки мінеральних добрив під польовими культурами в умовах кліматичних змін».

Активним учасником був також канд. с.-г. н. Андрій Бородін.

Прослухавши та обговоривши більше 20 наукових повідомлень представників агроінженерної науки, грунтознавців, технологів та машинобудівників учасники змогли проаналізувати й оцінити представлені результати досліджень і сформулювати основні напрями розвитку та перспективи.

В Україні, враховуючи її грунтово-кліматичні умови, найбільш широко застосовуються такі системи обробітку ґрунту: традиційна, мінімальна, консервуюча (грунтозбережувальна), смугова та нульова. Кожна з названих систем має свої позитиви і негативи. І як компромісне рішення, ННЦ «Інститут землеробства» спільно зі співвиконавцями започаткував диференційовану систему, яка є поєднанням окремих складових названих систем.

Учасники вебінару дійшли висновку, що впродовж останніх десятиліть в умовах зміни клімату вологозабезпеченість сільськогосподарських культур, яка базується на вологонакопиченні і вологозбереженні, стала найвагомішим фактором урожаю. Зону нестійкої забезпеченості вологою рослин зараз констатовано вже на рівні Вінницької області, що є наслідком загального зменшення кількості опадів і посилення випаровування влітку через високі температури повітря. Кліматичні зміни також впливають на строки сівби сільськогосподарських культур, які, за даними наукових установ НААН, змістилися на 10–15 днів пізніше щодо озимих культур, та до 8–10 днів на більш ранні періоди для сівби ярих зернових культур. І строки сівби скорочуються, що вимагає як підвищеної уваги до формування оптимальної будови посівного шару ґрунту, так і створення високопродуктивної багатоопераційної техніки. У зв’язку з цим актуальними є зараз і будуть у майбутньому дослідження щодо оптимізації умов і способів взаємного розміщення у просторі посівного шару ґрунту зон обробітку, добрив та насіння і глибини розміщення мінеральних добрив під польовими культурами в умовах кліматичних змін.

Детальніше: https://www.facebook.com/imesg.nnc.9/posts/pfbid0wkUVD5j4kqggRryHSqjNPXS...