29 вересня 2021 року відбулося засідання Президії НААН під головуванням президента Академії Я.М. Гадзало. На розгляд винесено дуже актуальне питання, пов’язане з продовольчою безпекою, охороною навколишнього природного середовища, сталим розвитком і сталим менеджментом ґрунтових ресурсів і родючістю ґрунтів.

З доповіддю «Наукове забезпечення розвитку виробництва та застосування добрив у землеробстві України» виступив в.о. директора Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», академік НААН Балюк Святослав Антонович. Увагу присутніх акцентовано на проблемах, пов’язаних з раціональним використанням добрив для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Адже Україна за середньорічною кількістю внесених добрив займає лише 106 позицію серед країн світу. Наголошено, що сучасна концепція раціонального застосування добрив у контексті стійкого розвитку сільськогосподарського виробництва має враховувати економічні, соціальні та екологічні складові. У раціональній системі застосування добрив ураховують 4 головних правила: форму добрив, дози, строки і способи внесення. За систематичного дефіцитного балансу елементів живлення в землеробстві України спостерігається порушення співвідношення використання елементів живлення з ґрунту і добрив. Підвищення урожаїв за рахунок високоефективних сортів і впровадження сучасних інтенсивних технологій ставить під загрозу збереження ефективної родючості ґрунтів, спричиняє зменшення вмісту рухомого азоту і фосфору через пришвидшення мінералізації гумусу. Одним із головних завдань агрохімічного супроводу землеробства є складання таких систем удобрення, що будуть водночас оптимізувати живлення рослин та забезпечувати найбільшу рентабельність витрат і охорону довкілля. В умовах недостатньої кількості мінеральних добрив обчислювати їх дози потрібно з урахуванням агрохімічних характеристик ґрунтів кожного поля, а також застосовувати більш раціональні способи внесення. Важливу роль у підвищенні ефективної родючості відіграє внесення органо-мінеральних добрив і бактеріальних препаратів.

Новими рішеннями у виробництві та застосуванні добрив є технологія ультралокального передпосівного внесення комплексних багатошарових добрив пролонгованої дії, комбінування форм з різною розчинністю та мінералізаційною здатністю, застосування компостів, композицій рідких комплексних добрив з регуляторами росту рослин та речовинами-антистресантами, біоактивних добрив – грунтополіпшувачів, урахування синергізму між різними агрохімікатами та сортових особливостей. Зазначено, що в Україні розроблена і використовується досить широка методична база ґрунтової та рослинної діагностики, яка дозволяє економити добрива не менше, ніж на 30%. Проте застосування методів діагностики живлення рослин в Україні досі не має такого поширення як в інших країнах з розвинутим агросектором, таких як США, Канада, Китай. Потрібно технічне, нормативно-методичне забезпечення діагностики живлення, а також більш широке застосування засобів безконтактного сканування та дистанційного зондування землі, інших інструментальних методів. Окреслено основні напрями розвитку агрохімічного забезпечення землеробства на період до 2030 р. Балюк С.А. зупинився також на питаннях кадрового забезпечення, наголосивши, що країна має потужний кадровий потенціал фахівців-агрохіміків, які здатні комплексно вирішувати проблеми, пов’язані з ефективним використанням добрив в землеробстві України.

Під час обговорення заявленого доповідачем питання присутні на засіданні дійшли одностайної думки, що зростання наукоємності аграрного виробництва вимагає удосконалення агрохімічного супроводу землеробства з боку наукових установ НААН для забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки та підвищення конкурентоздатності вітчизняної сільськогосподарської продукції. Відзначено провідну роль ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» у цьому процесі.

Основні положення доповіді відображено в довідці і проєкті Постанови Президії НААН.