17 липня 2015 року в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків) відбулося виїзне засідання Президії Національної академії аграрних наук України з питання «Науково-організаційні засади селекції та насінництва польових культур в Україні».

В обговоренні виступив директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», академік НААН, С.А. Балюк. Ним доведено, що для успішного ведення селекції та насінництва, що є запорукою економічної стабільності аграрного сектору України та продовольчої безпеки держави, необхідною умовою є врахування грунтово-кліматичних факторів. За В.В. Докучаєвим грунт і клімат – головні фактори продуктивності земель (за відношенням тепла і вологи).

Чисельні розробки щодо районування земель як за часів СРСР, так і в Україні було направлено на покращення спеціалізації та розміщення с.-г. виробництва з економічної точки зору. При цьому якість ґрунту враховувалась як один з факторів районування, але пасивно, тобто грунт розглядався як джерело вологи та поживних речовин для рослин, але не як елемент екосистеми, основні функції якої – виробництво с.-г. продукції.

В ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського» розроблено різноманітні варіанти ґрунтово-екологічного районування, тобто виділено території за властивостями ґрунтів і клімату, які придатні для вирощування певних с.-г. культур. При цьому досліджено різний спектр ґрунтових показників.

По-перше, це ґрунтово-екологічне районування (Полупан М.І., Соловей В.Б.), яке передбачає розподіл ґрунтового покриву на відносно однорідні території за ґрунтовим покривом. При цьому ґрунтово-екологічна педопарцела, частина провінції з подібним компонентним складом структури ґрунтового покриву, є базовою територіальною одиницею, де можна застосовувати системи обробітку ґрунту, добрива, сівозміни, набор культур, сортів.

По-друге, агроекологічна оцінка земель за придатністю для вирощування с.-г. культур (Медведєв В.В.) – екологічна відповідність вимог с.-г. культур властивостям ґрунтів. При цьому районування дозволяє раціоналізувати розміщення культур та досягти їх максимальної продуктивності. Підбір територій дозволить вирощувати культури з мінімальними затратами ресурсів.

По-третє, необхідно враховувати, що в структурі витрат на отримання врожаю частка мінеральних добрив складає 30 %.

Ґрунтово-кліматичні умови в Україні дозволяють отримувати врожаї багатьох цінних зернових і технічних культур і тому сприятливі для інвестування. Приблизно 9,5 млн га (31 %) відносяться до кращих, 38 % (11,5 млн га – середніх і тільки 12,4 % (3,7 млн га) гірших земельних умов. Тобто в Україні достатньо земель найкращої якості.

С.А. Балюк підкреслив, що при проведенні селекційної роботи на стадії виведення сортів, при розробці технологій вирощування культур необхідна тісна співпраця селекціонерів, ґрунтознавців й агрохіміків. А перший крок до підвищення ефективності дослідного діла – це комплексне ґрунтово-агрохімічне обстеження дослідних полів и земельних ділянок дослідних господарств, яке можуть провести висококваліфіковані науковці ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського».