Ще одним майданчиком для привертання уваги міжнародної спільноти до війни в Україні та її наслідків, яку розпочала 24 лютого російська федерація, стала 10-та Пленарна Асамблея Глобального ґрунтового партнерства. Захід розпочався 23 травня на базі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). В асамблеї взяли участь представники організацій-партнерів Глобального ґрунтового партнерства від переважної більшості країн світу.

З промовою від України, під час першого пленарного засідання Асамблеї, виступив Святослав Балюк — директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», координатор співробітництва України з Глобальним ґрунтовим партнерством. У своєму зверненні Святослав Балюк повідомив міжнародній спільноті про наслідки збройної агресії російської федерації в Україні щодо руйнації ґрунтового покриву країни, його деградації, особливо чорноземів, про збитки та аспекти продовольчої безпеки. Особливу увагу було приділено прогнозуванню подальшої трансформації стану ґрунтів, а також важливості запровадження широкої програми польових досліджень ґрунтів та необхідності цільової підтримки України для їх проведення. Внесено пропозиції про включення в проєкт рішення Асамблеї пунктів щодо засудження воєнної агресії російської федерації проти України та пріоритетності досліджень впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив країни.

Також, від Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» виступив Максим Солоха — завідувач лабораторії інструментальних методів досліджень ґрунтів, стандартизації та метрології, який у своїй доповіді поінформував учасників заходу про негативний вплив бойових дій на стан чорноземних ґрунтів України, та акцентував увагу на провокуванні прихованого голоду в Європі та світі внаслідок збройної агресії російської федерації.

Порядок денний Асамблеї

У ході роботи Асамблеї було проведено презентацію нового глобального цифрового картографічного продукту Глобального ґрунтового партнерства – Глобальної карти розповсюдження чорноземних ґрунтів GBSmap (Global Black Soil Distribution Map). Вагомий внесок у створення GBSmap зробила робоча група з ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», яка на волонтерських засадах розробила відповідну національну карту чорноземних ґрунтів України.

В ході Асамблеї було ухвалено нову Рамкову програму дій GSP на 2022-2030 роки, яку виклав у своїй доповіді представник Таїланду Thanawat Tiensin.

Українські партнери запропонували включити до Рамкової програми напрями наукових досліджень щодо впливу бойових дій на стан здоров’я ґрунтів, удосконалення методів контролю та методів охорони й відновлення ґрунтів, розробку методики розрахунку втрат, пошкоджень від деградації ґрунтів внаслідок воєнних дій.

Значну увагу на Асамблеї, зокрема, присвячено стану та перешкодам упровадження у практику нормативних документів та інструментів сталого менеджменту ґрунтів:

• Добровільні принципи сталого менеджменту ґрунтових ресурсів (https://www.fao.org/documents/card/uk/c/I6874UK);
• Міжнародний кодекс використання добрив (https://www.fao.org/documents/card/en/c/ca5253en/ );
• Матеріали GFFA 2022 Глобального форуму з продовольства та сільського господарства “Food security starts with the soil”;
• Проєкт RECSOIL щодо рекарбонізації глобальних ґрунтів;
• Програма Soil Doctors.

Під час Асамблеї також було розглянуто стан та подальші напрями розвитку семи діючих регіональних ґрунтових партнерств та семи цільових міжнародних мереж, створених в рамках Глобального ґрунтового партнерства:

• Міжнародна мережа ґрунтово-інформаційних установ;
• Міжнародна мережа чорноземних ґрунтів;
• Глобальна мережа ґрунтових лабораторій з урахуванням напряму щодо спектроскопії ґрунтів;
• Міжнародна мережа засолених ґрунтів;
• Міжнародна мережа ґрунтового біорізноманіття;
• Міжнародна мережа забруднених ґрунтів;
• Міжнародна мережа оцінки добрив.

Основні матеріали доповідей та більшість презентацій викладено на сайті Асамблеї