Моніторинг комплексної оцінки родючості ґрунтів Харківської області
У роботі розглянуті основні принципи і сучасні методи комплексної оцінки родючості ґрунтів, їх переваги та недоліки.
Узагальнені результати комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів Харківської області, яка проведена за результатами постійно діючого агрохімічного моніторингу – восьми циклів обстеження ґрунтів (1966-2005 рр.) з урахуванням параметрів pH, вмісту гумусу, фосфору та калію. Для комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів застосовано методику визначення Зведеного Показника Якості Ґрунтів (ЗПЯҐ) у якості інтегрального показника родючості з попереднім перетворенням рівня часткових показників-властивостей на основі функції бажаності їх впливу на загальний рівень ґрунтової родючості. Пропонована методика вільна від ряду недоліків аналогічних методів і дозволяє не тільки дати оцінку ступеня окультуреності ґрунтів, але і передбачити напрямок розвитку культурного ґрунтотворного процесу під впливом сучасних антропогенних факторів.
Рекомендовано для наукових співробітників агрономічного профілю, ґрунтознавців, агрохіміків, агроекологів, робітників сільськогосподарського виробництва, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.