Удосконалене інформаційно-методичне забезпечення оцінювання мікроелементного складу ґрунтів України для ведення органічного землеробства складається з методології оцінювання придатності ґрунтів для ведення органічного землеробства за вмістом і доступністю мікроелементів; інформаційної бази оцінювання мікроелементного стану ґрунтів України щодо їх придатності для ведення органічного землеробства; прогнозу забезпеченості ґрунтів мікроелементами в умовах органічного виробництва та стратегії оптимізації мікроелементного живлення культур у зонах ведення органічного виробництва. Призначене фахівцям з органічного рослинництва.

Узагальнено результати досліджень співробітників Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» та Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького щодо впливу викидів Зміївської ТЕС на вміст важких металів у ґрунтах сільсько- та лісогосподарського призначення, у продукції рослинництва та лісового господарства, у поверхневих і підґрунтових водах дослідженої території, а також на стан здоров’я населення Зміївського району Харківської області.

У роботі розглянуті основні принципи і сучасні методи комплексної оцінки родючості ґрунтів, їх переваги та недоліки.

Узагальнені результати комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів Харківської області, яка проведена за результатами постійно діючого агрохімічного моніторингу – восьми циклів обстеження ґрунтів (1966-2005 рр.) з урахуванням параметрів pH, вмісту гумусу, фосфору та калію. Для комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів застосовано методику визначення Зведеного Показника Якості Ґрунтів (ЗПЯҐ) у якості інтегрального показника родючості з попереднім перетворенням рівня часткових показників-властивостей на основі функції бажаності їх впливу на загальний рівень ґрунтової родючості. Пропонована методика вільна від ряду недоліків аналогічних методів і дозволяє не тільки дати оцінку ступеня окультуреності ґрунтів, але і передбачити напрямок розвитку культурного ґрунтотворного процесу під впливом сучасних антропогенних факторів.

Рекомендовано для наукових співробітників агрономічного профілю, ґрунтознавців, агрохіміків, агроекологів, робітників сільськогосподарського виробництва, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.

Видання присвячується Міжнародному Року Ґрунтів.

Обґрунтовано необхідність розробки та викладено методику проведення екологічної реабілітації ґрунтів земельних ділянок різного призначення забруднених важкими металами. Методика містить вимоги до порядку проведення обстеження забруднених ґрунтів, комплексної оцінки їх екологічного стану та складання рекомендацій з його поліпшення, а також перелік і зміст основних етапів робіт, що базуються на методології еколого-геохімічних, ґрунтово-екологічних та еколого-меліоративних досліджень; методи їх ремедіації за узагальнення міжнародного досвіду регламентації забруднення неорганічної природи і землекористування та досвіду авторських патентозахищених розробок з цієї наукової проблеми; переваги та обмеження використання методів екологічної реабілітації, диференціації методів на типи, класи та групи відповідно до обґрунтування вибору необхідного методу ремедіації техногенно забруднених ґрунтів; наукове обґрунтування вибору необхідного методу ремедіації техногенно забруднених ґрунтів відповідно до рівня забруднення. Методика також включає розроблені вимоги до методів екологічної ремедіації грунтів від забруднень, вимоги щодо раціонального сумісного використання методів екологічної ремедіації техногенно забруднених ґрунтів та вимоги щодо утилізації кінцевих продуктів їх очищення. Наведено нормативні і додаткові матеріали щодо оцінки ступеню забруднення ґрунту та визначенню його екологічного стану, надано рекомендації з ліквідації наслідків забруднення ґрунтів важкими металами.

Обґрунтовано необхідність та викладено методику проведення детоксикації забруднених важкими металами ґрунтів земельних ділянок різного призначення. Методика містить вимоги до порядку проведення обстеження ґрунтів, їх комплексної оцінки, складання рекомендацій з поліпшення екологічного стану забруднених ґрунтів, а також перелік і зміст основних етапів робіт, що базуються на методології еколого-геохімічних, ґрунтово-екологічних та еколого-меліоративних досліджень, здійснення державного і відомчого контролю за станом ґрунтів, міжнародного досвіду регламентації забруднення неорганічної природи та досвіду авторських розробок з регламентації землекористування. Наведено нормативні і довідкові матеріали для оцінки ступеню забруднення ґрунту та визначення його екологічного стану, надано рекомендації з ліквідації наслідків забруднення важкими металами.