Розглянуто методи прогнозування на основі екстра- та інтерполяції, а також прикладні аспекти прогнозування гумусового стану, фізичних, хімічних властивостей ґрунту і біоразноманіття в умовах інтенсивного землекористування. Подано прогностичні моделі сорбції/десорбції, транспорту вологи і дрібнодисперсних елементів, деформації (ерозії, переущільнення, абразії, кіркоутворення, появи тріщин). Визначено актуальні задачі щодо коригування стану ґрунтів, а також кращий закордонний і вітчизняний досвід у їхній охороні.