Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено трансформації біогенних елементів та їх взаємовпливу на зміну кількісного і якісного складу фосфатного фонду сірого лісового крупнопилувато-легкосуглинкового ґрунту за 46–річного систематичного застосування і 10–річного терміну післядії добрив у ланці 10-пільної польової сівозміни конюшина – пшениця озима – буряки цукрові.

Результати досліджень свідчать про комплексний вплив сівозмінного чинника, хімічної меліорації, застосування органічних і мінеральних добрив на просте і розширене відтворення родючості ґрунту та формування стабільного і якісного врожаю основної продукції в польовій сівозміні.

Визначено важливість у проходженні ґрунтотворних процесів за тривалого застосування добрив фізико-хімічних показників, визначальними із яких є сума увібраних основ і похідних від неї - ємності вбирання катіонів і ступеня насичення основами, що формують рівень кислотності ґрунтового розчину.

Встановлено, що оптимізація цих показників досягається за поєднання в системі удобрення помірних доз мінеральних добрив (N66P60K68) з підстилковим гноєм (12 т гною на 1 га ріллі), за відновлюваної з максимальним залученням побічної продукції рослинництва на фоні N50P30K51 і органічної з внесенням 24 т /га гною. При цьому забезпечується підвищення вмісту гумусу від 1,68 % за відновлювальної і до 1,89 % за органічної системи удобрення. Оптимальним за вмістом гумусу варіантам відповідає фосфатний режим сірого лісового ґрунту з формуванням фракційного складу фосфатів, що створюють сприятливі умови для фосфатного мінерального живлення рослин і формування продуктивності ланки польової сівозміни з приростом врожаю: за органо-мінеральної системи удобрення - 2,97 т/га зернових одиниць, за органічної – 2,00, відновлювальної – 1,85 т/га і найнижчої – за мінеральної системи удобрення – 1,11 т/га при урожайності на контролі без добрив 3,76 т/га зернових одиниць. За помірних навантажень добривами зберігається висока якість основної продукції у ланці польової сівозміни та висока економічна ефективність застосування добрив.