Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню впливу безпосередньо внесених добрив під овес, кукурудзу та гречку на зелену масу на агрохімічних фонах, що були створені застосуванням органічних і мінеральних добрив у запас (16-й і 28-й роки післядії) та систематично, і які відрізняються між собою за вмістом гумусу, ступенем кислотності ґрунтового розчину, вмістом рухомих сполук макроелементів в орному шарі чорнозему типового; вивченню закономірностей післядії фосфорних (30-й рік післядії) і систематично внесених добрив на поживний режим ґрунту, використання елементів живлення впродовж вегетації пшениці озимої.

Досліджено динаміку використання азоту, фосфору і калію за фазами розвитку рослин. Встановлено залежність вмісту елементів живлення в рослинах залежно від агрохімічного фону ґрунту. Виявлено закономірності впливу різних комбінацій безпосередньо внесених добрив на врожайність і хімічний склад рослин, винос та коефіцієнти використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами.

Встановлено вплив фосфатного рівня чорнозему типового на врожай і закономірності поглинання макроелементів з ґрунту пшеницею озимою в ланці сівозміни. В умовах агрохімічного фону гній 140 т/га + Р1200 у ґрунті вміст рухомих сполук азоту, фосфору і калію були набагато вищими, ніж на абсолютному контролі, що свідчить про вплив і велику післядію добрив. При цьому кількість фосфору у ґрунті зросла у 3 рази відносно контролю. У варіантах з систематичним застосуванням добрив вміст фосфору у ґрунті впродовж вегетації рослин на цьому фоні зріс лише на 15 %.

Найбільш економічно виправданим (за сім ротацій сівозміни), виявився агрохімічний фон гній 140 т/га + P1200 + 2NPK, оскільки розмір умовного прибутку склав 43412 грн/га, в той час як на фоні з високим рівнем рентабельності (гній 140 т/га + P1200), умовний прибуток виявився нижче на 68,8 % і склав 25715 грн/га.