ВПЛИВ ГІПСОМЕТРИЧНОГО РІВНЯ МІСЦЕВОСТІ НА ПАРАМЕТРИ ЗВОЛОЖЕННЯ ЯК ФАКТОРУ ФОРМУВАННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА РОДЮЧОСТІ ЧОРНОЗЕМІВ ЗВИЧАЙНИХ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агроґрунтознавство і агрофізика.

У дисертації викладено закономірності формування чорнозему звичайного зони Степу Північного через типологічно значимі показники ґрунтоутворення, детерміновані екологічними умовами їх формування, будовою профілю та його морфолого-генетичними ознаками, властивостями і ресурсним потенціалом природної та ефективної родючості. Обґрунтовано просторову неоднорідність за зволоженням і гранулометричним складом чорноземів звичайних досліджуваного регіону в результаті впливу гіпсометричних рівнів великої кількості височин і підвищених рівнин. Виявлено 9 просторових градацій зволоження за ГТКV-VII і ГТКVII-IX за Селяниновим, а також 11 градацій кількості опадів за ІХ-ІІІ місяці при їх різному фаціальному 6-ти рівневому засвоєнні. Ці кліматичні критерії повною мірою відображають ресурси вологозабезпечення чорнозему звичайного в зоні Степу Північного. Встановлено, що зволоження за теплий період функціонально визначає параметри гумусонагромадження у верхній частині гумусованого профілю, а кількість опадів за холодний період – його потужність. На гумусонагромадження в профілі і його потужність впливає гранулометричний склад. В зоні досліджень виявлено 12 його градацій. Доведено функціональний взаємозв’язок між показниками клімату і гумусонагромадження через КПНГ і КВАГ. Встановлено, що кожний геоморфологічний регіон Степу Північного характеризується своїми параметрами взаємозв’язку між гіпсометричним рівнем і гідротермічними ресурсами в теплий період. Запропоновано диференціацію типу чорнозему звичайного на підтиповому рівні за параметрами КВАГ відповідно диференціації зони Степу Північного на три підзони за критеріями ГТКV-IX. Запропоновано диференціацію схилових ґрунтів за ступенем ксероморфності: слабо-, середньо- та сильноксероморфні з відповідними діагностичними показниками. Удосконалено територіальні межі поширення чорноземів звичайних, уточнено географію їхніх підтипів у підзональному аспекті та видів за потужністю профілю. Визначено основні фактори родючості чорноземів звичайних, запропоновано систему якісної оцінки їх ресурсних можливостей через такі показники як природний потенціал, агроґрунтовий потенціал за природної та ефективної родючості.

Рік: 

Автор: 

Тютюнник Н.В.