Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень, проведених на дерново-слабопідзолистому зв’язно-піщаному ґрунті Західного Полісся України щодо застосування систем удобрення за участю органічних ферментованих добрив у ланці сівозміни картопля – овес – люпин жовтий на зелену масу. Вперше досліджено зміни агрохімічних показників ґрунту та їх динаміку у ланці сівозміни під впливом органічних ферментованих добрив, виготовлених на основі курячого посліду та мулу ставків. Надано детальну кількісну та якісну характеристику мікробіологічного стану ґрунту при застосуванні органічних та органо-мінеральних систем удобрення. Виявлено тривалу нейтралізуючу здатність органічних ферментованих добрив і позитивний вплив на стабілізацію гумусу ґрунту.

На основі отриманих результатів експериментальних досліджень розроблено оптимальні системи удобрення культур ланки сівозміни картопля – овес – люпин жовтий на зелену масу в умовах Західного Полісся України, що забезпечує підвищення врожайності зернових одиниць на 28–65 %, покращення якісних показників отриманої продукції, а також зростання вмісту азоту, рухомих сполук фосфору і калію, зниження рівня кислотності дерново-слабопідзолистого ґрунту. Доведено, що внесення органічного ферментованого добрива суттєво впливає на стан мікробіоценозу дерново-слабопідзолистого зв’язно-піщаного ґрунту завдяки підвищенню чисельності різних груп мікроорганізмів при збільшенні їх норми.

Обґрунтовано економічну та енергетичну доцільність застосування органічних ферментованих добрив, виготовлених залученням до процесу ферментації курячого посліду та мулу ставків, у ланці польової сівозміни Західного Полісся України.