Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню впливу різних систем удобрення та основного обробітку ґрунту на вміст і запаси гумусу в ґрунті, кислотність, поживний режим, формування врожайності культур та продуктивності сівозміни, винесення основних елементів живлення врожаями культур на чорноземі типовому в умовах північно-східного регіону Лівобережного Лісостепу України. Вилучення нетоварної частини врожаю призводить до формування від'ємного балансу гумусу. У кінці ротації 4-пільної сівозміни відбулося підкислення ґрунтового розчину до рНсол 5,1. У 4-пільній польовій сівозміні з вилученням з поля нетоварної частини врожаю в ґрунті створюється різко дефіцитний баланс поживних речовин, тоді як за органічної системи удобрення (сидеральний пар і залишення на добриво соломи пшениці озимої і гички буряку цукрового) він складається додатним. Встановлено, що в умовах Лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому за низького вмісту лужногідролізованого азоту, високого вмісту фосфору та середнього вмісту калію за поверхневої системи обробітку ґрунту рекомендується застосовувати органічну систему удобрення, яка передбачає застосування сидератів (сидеральний еспарцетовий пар під пшеницю озиму) і заорювання нетоварної частини продукції рослинництва (солома пшениці озимої під буряк цукровий та гичка буряку під ячмінь ярий з підсівом еспарцету), а за полицевого обробітку ґрунту – мінеральну систему удобрення із застосуванням помірних доз мінеральних добрив (припосівне внесення під пшеницю озиму, буряк цукровий та ячмінь ярий з підсівом еспарцету в дозі N15Р15К15,а також підживлення пшениці озимої та ячменю ярого в дозі N30 та буряку цукрового в два строки по N30).