Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню трансформації гумусового стану та поживного режиму чорнозему типового легкоглинистого під впливом тривалого (28 років) застосування органічних і мінеральних добрив. Розглянуто кількісні та якісні зміни основних агрохімічних показників ґрунту за різних рівнів навантаження агрохімікатами та після припинення їх застосування.

Застосування мінеральних добрив у сумарній кількості N3600P3360K3480 на фоні 120 т/га гною сприяло стабілізації вмісту гумусу на рівні 5,2 % за сівозміни з 75 % насиченістю просапними культурами, збільшенню вмісту легкогідролізованого азоту до 21,8 мг/100 г ґрунту, рухомих сполук фосфору – до 22,2 мг, а рухомих сполук калію – до 15,6 мг/100 г ґрунту.

В умовах післядії добрив у ґрунті зменшився вміст найрухоміших мінеральних сполук азоту, фосфору і калію, тому застосування мінімальних норм мінеральних добрив навіть на високих агрофонах забезпечило істотне підвищення врожайності культур сівозміни.

Розроблено економічно обґрунтовані ресурсоощадні системи удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для чорнозему типового із високим та середнім рівнем забезпеченості поживними речовинами, що дозволяє в умовах Лівобережного Лісостепу України досягти високих показників продуктивності культур від 4,9 до 6,6 т/га зернових одиниць та окупності 1 кг д.р. добрив приростами врожаю від 9,7 до 14,0 кг зернових одиниць.