Новітні властивості антропогенно змінених ґрунтів. Сценарії антропогенної еволюції ґрунтового покриву
Ґрунти, що тривалий час розорюються, є типовими полігенетичними утвореннями, тому що в їх формуванні поряд із природними значну роль відіграють антропогенні чинники. Під дією механічних, хімічних і меліоративних заходів природні ґрунти втрачають притаманні їм будову, властивості й режими. Підсилюються анізотропність, просторова гетерогенність, переферційні низхідні й висхідні потоки вологи, формуються нові типи горизонтальних і вертикальних ґрунтових профілів, зростають рівноважна щільність та консолідованість ґрунту та кількість фальшивих агрегатів, структура порового простору стає бімодальною, відзначається очевидне гальмування процесів агрегації, втрачається здатність до оборотності властивостей і режимів як основна умова протидії деградаційним процесам, порушується характерна для природного ґрунту ритмічність ґрунтоутворення через активізацію релаксаційних процесів. Значні зміни відбуваються в дрібнодисперсній мінеральній та органічній частинах. Зменшується загальний вміст гумусу, зростає його лабільність, спостерігається оглинення, через збільшення глибини промочування й опускання рівня карбонатів локально відзначається підкислення. У підсумку констатується, що в умовах незбалансованого й неякісного землекористування навіть просте відтворення родючості ґрунтів неможливе, а рівноважний (стабільний) стан властивостей і режимів ґрунтів, що інколи констатується у літературі,- скоріше помилкове твердження, бо сформоване на підставі недостатньо тривалих досліджень. У результаті антропогенної еволюції за відносно короткий історичний проміжок часу формується нове тіло – антропогенно перетворений ґрунт – агрозем, який стає 4-вимірним тілом природи, тому що його параметри змінюються у просторі (3 виміри) і часі (4-й вимір). Цей факт вимагає відбиття в класифікації ґрунтів і коректив у вивченні, управлінні їхньою родючістю й використанні. Обговорено можливі сценарії подальшої антропогенної еволюції ґрунтів: деградація, удавана рівновага й «розумна» бездеградаційна трансформація ґрунту, що досягається у результаті свідомої діяльності землекористувача.