Науково-методичні рекомендації містять узагальнені та систематизовані теоретичні та практичні матеріали щодо: чинних вимог нормативно-правових актів з питань метрологічного та стандартизаційного забезпечення; сучасного стану цих напрямків в сфері якості ґрунтів; проблем і недоліків впровадження стандартизаційних і метрологічних вимог в цій сфері; шляхи удосконалення метрологічного забезпечення робот у сфері якості ґрунтів для підвищення достовірності і точності результатів вимірювань; можливих шляхів подальшого розвитку метрологічного та стандартизаційного забезпечення в сфері якості ґрунтів.

Науково-методичні рекомендації розроблено з урахуванням вимог нормативно-правових актів (ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» стосовно забезпечення єдності вимірювань в Україні та ЗУ «Про стандартизацію» стосовно нормативного забезпечення), положень Концепції розвитку системи стандартизації в сфері якості та охорони ґрунтів; Галузевої програми стандартизації в сфері якості та охорони ґрунтів; Настанови щодо порядку впровадження нормативно-методичного забезпечення якості та охорони ґрунтів.

Впровадження Науково-методичних рекомендацій сприятиме реалізації сучасних нормативно-правових вимог, створенню ефективного метрологічного та стандартизаційного забезпечення в сфері якості ґрунтів та удосконаленню існуючої системи керування вимірюваннями у вимірювальних (аналітичних) лабораторіях.

Рекомендовано в якості допоміжного науково-методичного матеріалу для використання в наукових дослідженнях лабораторій ДУ «Держґрунтохорона» та його обласні філії, наукових установ системи НААН.

Ґрунти, що тривалий час розорюються, є типовими полігенетичними утвореннями, тому що в їх формуванні поряд із природними значну роль відіграють антропогенні чинники. Під дією механічних, хімічних і меліоративних заходів природні ґрунти втрачають притаманні їм будову, властивості й режими. Підсилюються анізотропність, просторова гетерогенність, переферційні низхідні й висхідні потоки вологи, формуються нові типи горизонтальних і вертикальних ґрунтових профілів, зростають рівноважна щільність та консолідованість ґрунту та кількість фальшивих агрегатів, структура порового простору стає бімодальною, відзначається очевидне гальмування процесів агрегації, втрачається здатність до оборотності властивостей і режимів як основна умова протидії деградаційним процесам, порушується характерна для природного ґрунту ритмічність ґрунтоутворення через активізацію релаксаційних процесів. Значні зміни відбуваються в дрібнодисперсній мінеральній та органічній частинах. Зменшується загальний вміст гумусу, зростає його лабільність, спостерігається оглинення, через збільшення глибини промочування й опускання рівня карбонатів локально відзначається підкислення. У підсумку констатується, що в умовах незбалансованого й неякісного землекористування навіть просте відтворення родючості ґрунтів неможливе, а рівноважний (стабільний) стан властивостей і режимів ґрунтів, що інколи констатується у літературі,- скоріше помилкове твердження, бо сформоване на підставі недостатньо тривалих досліджень. У результаті антропогенної еволюції за відносно короткий історичний проміжок часу формується нове тіло – антропогенно перетворений ґрунт – агрозем, який стає 4-вимірним тілом природи, тому що його параметри змінюються у просторі (3 виміри) і часі (4-й вимір). Цей факт вимагає відбиття в класифікації ґрунтів і коректив у вивченні, управлінні їхньою родючістю й використанні. Обговорено можливі сценарії подальшої антропогенної еволюції ґрунтів: деградація, удавана рівновага й «розумна» бездеградаційна трансформація ґрунту, що досягається у результаті свідомої діяльності землекористувача.

В издании дана оценка калийного состояния основных типов почв Украины, полученная на основе современных теоретических и методических разработок, приведен его прогноз на перспективу, предложены методы, позволяющие наиболее точно оценить калийное состояние почв. Установлено, что оценка природного калийного состояния пахотных почв тяжелого гранулометрического состава, полученная в результате использования так называемых «жестких» химических методов, сильно завышена.

Показана эффективность использования калийных удобрений на основных типах почв страны. Установлено, что невысокая агрономическая эффективность калийных удобрений на почвах тяжелого гранулометрического состава засушливых природных зон связана, не с их высокой обеспеченностью калием, а недостатком влаги.

Представлено перелік, коротку характеристику та сферу застосування об’єктів права інтелектуальної власності (патентів на винаходи й корисні моделі, свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір й інших охоронних документів) Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», що є результатом виконаних наукових досліджень зі створення технологій, технологічних прийомів, методів діагностики, застосування агроприйомів тощо, та використовується під час надання платних послуг, зокрема, шляхом укладання господарських договорів і ліцензійних угод.

Видання розраховано на керівників і спеціалістів державних органів управління, фахівців аграрних підприємств різних форм власності, науковців і всіх тих, кого може зацікавити інтелектуальна власність Інституту.

Підготовлено першу в Україні Концепцію створення інформаційної системи моніторингу грунтів на основі методів дистанційного зондування, яка встановлює основні стратегічні напрями розвитку інформаційного забезпечення систем спостережень за грунтовим покривом. Акцентовано увагу на необхідності здійснення моніторингу грунтів сучасними оперативними методами збирання, зберігання та обробки інформації із залученням методів дистанційного зондування. 

Розраховано на широке коло фахівців, які займаються вивченнм грунтового покриву, державних службовців, керівників управлінь агропромислового розвитку, науковців, землекористувачів, фахівців державних установ і сільськогосподарських підприємств, земелевласників, зацікавлених в отриманні оперативної та достовірної інформації про стан грунтів.