Визначено перелік критеріїв, конкретні параметри і географічну розповсюдженість цінних, деградованих і малопродуктивних ґрунтів ріллі. Цінні ґрунти як ґрунти з оптимальними або наближеними до них параметрами морфологічних, фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей потребують організації особливої охорони, у тому числі уведення Червоної книги ґрунтів, а в разі використання в землеробстві – заборони будь-яких заходів, що шкодять цим ґрунтам. Деградовані ґрунти запропоновано диференціювати за типами (відповідно причин, що їх викликають), розповсюдженістю і меліоративними заходами (від виведення з ріллі за умови певних параметрів властивостей до удосконалення агротехнологій). Особливу увагу звернено на необхідність дотримання припустимого тиску знарядь і зменшення механічного навантаження на ґрунт у процесі його обробітку. Обґрунтовано перелік критеріїв, за якими визначено площі і географію орних ґрунтів з кращим, середнім і гіршим рівнями родючості для вимогливих і маловимогливих культур. Для організації систематичного контролю за станом ґрунтів необхідний моніторинг, особливо кризового типу на постійних ділянках, відповідно до того чи іншого ризику прояву деградації ґрунтів. У додатках наведено таблиці для діагностики деградації і визначення якісного стану ґрунтового покриву країни.