Розглянуто проблеми у ґрунтознавстві й використанні ґрунтів, що не досліджено або викликають дискусії. В Україні недостатньо уваги приділяється теорії ґрунтотворного процесу, внаслідок чого виявляються труднощі в діагностиці ґрунтів, еволюції і прогнозу розвитку антропогенно змінених ґрунтів. Не вивчається просторова неоднорідність ґрунту на малих ареалах, що гальмує розвиток точного землеробства. Недостатнім є рівень математизації, педотрансферного моделювання, кількісного ґрунтознавства. Невиправдано багато уваги приділяється утилітарним питанням продуктивності ґрунтів на шкоду їх екологічним і соціальним функціям. Практично немає інформації про ґрунти багаторічних насаджень (лісів, садів, виноградників, пасовищ), гірських місцевостей, присадибних ділянок і населених пунктів. У книзі знайшли відбиття методичні питання, зокрема, про помилкове уявлення про поширення еродованих ґрунтів у країні, про вади комплексних оцінок родючості, про найбільш коректні способи дослідження ґрунтів у форматі in situ i on-line, про необхідність налагодження охорони особливо цінних ґрунтів, про майбутнє «розумне» землеробство, засноване на екологічному імперативі. Не проводиться моніторинг ґрунтів, практично відсутні стокові й лізиметричні спостереження, що не дозволяє мати об’єктивну інформацію про сучасний стан ґрунтового покриву, його динаміку, і виділити території, що терміново потребують застосування ґрунтоохоронних заходів. Практично не проводяться дослідження, спрямовані на пошук шляхів адаптації до можливих змін клімату, адаптації до новітніх ґрунтозахисних технологій – консервативної, нульової, точної, підтримувальної та інших, адаптації до несприятливих ґрунтово-фізичних умов. Система землеробства продовжує залишатися незбалансованою, із чисельними відхиленнями від якісних агротехнологій, що призводить до розвитку різноманітних деградаційних процесів. Не використовуються субсидії і дешеві банківські кредити як способи заохочення землекористувачів до застосування ґрунтозахисних технологій. Земельна реформа має викривлений зміст, бо спрямована на зміну форми власності на землю, а не на утвердження свідомого землевласника, що піклується про сталу родючість ґрунту.