У монографії вперше у світовій практиці обґрунтовано природний механізм захисту схилових ґрунтів від водної ерозії через наявність на них системи мікрорельєфних утворень – папіляр стоку (ПС) як форми вираження поверхневого стоку і функціонального апарату його формування та скидання. Показано притаманність ПС усім схиловим ландшафтам, природне їх походження і дискретність кожного в системі даних морфоскульптур. У звязку з цим поверхневий стік розосереджено скидається зі схилів, що зумовлює створення на них ерозійно безпечного землекористування. Доведено приуроченість водної ерозії до днищ мережі ПС як постійних маршрутів водних потоків, визначено залежність напруженості її від типу сніготанення та антропогенного втручання. Останнє пов’язано зі штучним створення тимчасових або постійної дії рубежів на маршрутах природного скидання поверхневого стоку, в результаті чого виникають й інтенсифікуються ерозійні процеси внаслідок концентрації водних потоків із кількох ПС в один. Визначено неможливість зупинити будь-якими засобами розвиток лінійних форм ерозії за наявності рубежів акумуляції поверхневого стоку в ПС. Показано, що ерозійно безпечна організація землевпорядкування забезпечується на основі врахування на схилах системи ПС, апарату захисту схилових земель від водної ерозії, шляхом гармонізації з нею лінійних рубежів інфраструктури, щоб не порушити природного функціонування її щодо розосередженого формування та скидання поверхневого стоку. Останнє на 80% забезпечує відносне благополуччя в агроландшафті щодо ерозійних процесів, а 20% залежить від проведення агротехнічних заходів, які до мінімуму зводять спорадичне ерозійне проявлення, якого уникнути неможливо.

Для студентів, аспірантів, викладачів, землевпорядників, екологів, агрономів та інших фахівців, діяльність яких пов’язана з вивченням, дослідженням і використанням ґрунтового покриву України.

Обобщены имеющиеся в Украине данные о гранулометрическом составе почв и почвообразующих пород, описаны различные аспекты использования этих данных, в частности, для интерпретации, моделирования и прогноза свойств почв и миграционных процессов, для оценки предрасположенности почв к агрегации/деагрегации, сорбции/десорбции, деформации, абразии и другим явлениям, для разработки различных типов районирования. Оценено значение гранулометрического состава в плодородии почв.

В книге рассмотрены особенности пространственного распределения различных гранулометрических фракций, сопоставлен грансостав почв и пород и, тем самым, определена интенсивность преобразования почв в процессе их эволюции, описаны различные типы дифференциации почв по грансоставу в зональном, фациальном и ландшафтном направлениях, а также в их профилях. Рассчитан баланс тонкодисперсных элементов в почвах и обосновано предложение о выделении элювиально-иллювиального, метаморфически преобразованного in situ и смешанного типов дифференциации профиля.

Представлен широкий ряд педотрансферных функций (ПТФ), устанавливающих вид и тесноту связи грансостава практически со всеми свойствами почв, определен уровень надежности таких связей. На основании ПТФ описаны наиболее важные особенности почв, определяющие их способность к связыванию и миграции влаги и химических элементов.

Учитывая важность грансостава в плодородии почв, рассмотрена его роль в формировании благоприятности территории для ведения экономически эффективной земледельческой деятельности. Обоснован метод бонитировки почв, в основу которого положен гранулометрический состав.

В книге использованы материалы, собранные лабораторией геоэкофизики почв ННЦ «ИПА имени А.Н. Соколовского» в базе данных «Свойства почв Украины». Содержание базы данных, методы обработки данных и картографирования, а также справочный материал о гранулометрическом составе почв и почвообразующих пород Украины демонстрируются в приложении.

Книга предназначена для научных работников и преподавателей в области почвоведения, земледелия и агроэкологии.

Наведено систематизовані відомості про удобрювальні, технологічні та агроекологічні властивості різних видів і товарних форм мінеральних, органо-мінеральних, бактеріальних добрив та меліорантів, що потенційно можуть застосовуватися в Україні.

Призначений для студентів, аспірантів, фахівців і керівників агропромислового комплексу, спеціалістів «Держродючості», фермерів, науковців сільськогосподарського профілю.