Представлено результати пілотних теоретичних й експериментальних досліджень нинішнього стану ґрунтового покриву України, який зазнав деградації внаслідок збройної агресії російської федерації. Введено й схарактеризовано новий тип деградації ґрунтів – деградація, спричинена збройною агресією, що включає в себе механічну, фізичну, хімічну, фізико-хімічну, біологічну деградацію. Акцентовано увагу на зміні еколого-токсикологічного стану ґрунтів під впливом бойових дій, ризиках і заходах щодо відновлення. Дістали дальшого розвитку положення щодо методичних засад економічного оцінювання збитків, завданих земельному фонду та ґрунтам унаслідок збройної агресії. Окреслено основні напрями рекультивації порушених земель, відновлення ґрунтового покриву та родючості ґрунтів, а також пропозиції щодо вдосконалення законодавчого й нормативно-методичного забезпечення сталого управління ґрунтовими ресурсами в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Визначено перспективні напрями міжнародної співпраці та підтримки післявоєнного відновлення ґрунтового покриву України.

ISBN 978-617-8009-92-2

Систематизований перелік атрибутів є посібником для створення наборів даних, які передаються до Українського Ґрунтового інформаційного центру з метою включення в єдину національну базу даних «Ґрунти України». Перелік ‒ реєстр атрибутів бази даних, створено за результатами інвентаризації даних наукових досліджень, накопичених у лабораторіях ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (ННЦ ІГА) та підпорядкованих йому дослідних установах. Перелік структуровано у чотирьох тематичних таблицях з описом атрибутів і методів їх вимірювання, та посиланнями на нормативні документи. Додано формати трансферних форм та правила їх заповнення і передавання до бази даних «Ґрунти України». Інструкцію призначено для використання науковими співробітниками в установах, які проводять дослідження ґрунтів і зацікавлені у створенні баз ґрунтових даних.

Викладено результати багаторічних досліджень з районування земель України за еколого-генетичною придатністю умов для органічного землеробства у зональному аспекті та результати оцінки еколого-генетичної придатності для органічного виробництва ґрунтів акумулятивного, опідзоленого та солонцевого ряду ґрунтоутворення. Рекомендації призначено для Департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України, обласних та районних управлінь агропромислового розвитку для удосконалення розміщення органічного виробництва шляхом вибору найбільш придатних територій згідно картосхеми еколого-генетичної придатності ґрунтів, а також для науковців, фахівців аграрної галузі, керівників господарств усіх форм господарювання при проведенні ґрунтово-картографічних робіт на землях, які сертифіковані для органічного землеробства.

У посібнику представлена генетична еколого-субстантивна класифікація ґрунтів України на параметричній основі. Обґрунтовано типологічно значимі показники ґрунтоутворення, детерміновані екологічними умовами його формування та розроблено їхні градації для диференціації ґрунтів у системі ієрархічних таксономічних одиниць. Кожен тип ґрунту охарактеризовано умовами формування, будовою профілю, морфолого-генетичними ознаками та кількісними показниками. Подається поділ типів ґрунтів у системі таксономічних одиниць, а також інформація щодо їхньої продуктивності. Обґрунтовано нові підходи до оцінки родючості ґрунтів за трьома показниками і наведено бонітувальний статус ґрунтів за озимою пшеницею.

Для студентів, аспірантів і викладачів біологічних, географічних та сільськогосподарських спеціальностей вищих навчальних закладів освіти II-IV рівнів акредитації.

Монографію присвячено становленню і розвитку агрономічного ґрунтознавства в Україні, яке розглядає ґрунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва та предмет праці обов’язково в контексті його певного еколого-генетичного статусу, функціонально пов’язаного з факторами ґрунтоутворення – важливими чинниками агрономічних властивостей та родючості. Висвітлено історично зумовлені періоди його розвитку. Показано велику неоднорідність земельних ресурсів як природно-економічного потенціалу внаслідок різноманітності їхнього компонентного складу стосовно зональності еколого-генетичного статусу ґрунтів. Доведено, що параметрично оцінити родючість ґрунтів не лише за багаторічними урожаями даних об’єктів господарювання, а також і за властивостями ґрунтів, різних за еколого-генетичним статусом неможливо.

Визначено бонітетні параметри природної й ефективної родючості ґрунтів стосовно основних сільськогосподарських культур у межах провінцій у зональному аспекті.

Обґрунтовано безперспективність пропозицій скорочення ріллі та визначення співвідношень угідь щодо раціонального використання ґрунтових ресурсів; проведення великомасштабного дослідження ґрунтового покриву як заходу забезпечення прогресу в розвитку сільського господарства, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на основі раціонального використання земельних ресурсів; спеціалізацію землеробства як захід формування збалансованого землекористування на підставі адаптивності до зональності ґрунтово-екологічних ресурсів вирощуваних культур для повної реалізації ними біологічного потенціалу та забезпечення ефективного і стійкого розвитку агропромислового комплексу.

Для науковців, викладачів, аспірантів, і студентів сільськогосподарських, біологічних та географічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти, широкого кола спеціалістів, пов’язаних із земельним кадастром України, оцінюванням родючості та раціональним використанням ґрунтів.