Систематизовано невирішені проблеми з обробітку ґрунтів в Україні, що викликають їхню деградацію і є причиною недостатньої ефективності землеробських технологій. На основі аналізу вітчизняного і закордонного досвіду охарактеризовано новітні способи обробітку ґрунтів - мінімальний, консервативний, нульовий, точний, з мульчею, поглиблений і інші, а також новітні ґрунтообробні знаряддя. Описано маршрутну організацію виконання машинно-тракторних робіт, що дозволяє істотно зменшити ущільнювальну площу поля при вирощуванні культур. Основну увагу приділено ґрунтозахисним і ресурсозбережувальним особливостям нових технологій. Виявлено регіони України, де нові способи обробітку можуть бути ефективними, і де через ті або інші ґрунтово-кліматичні особливості - неефективними. Викладено простий метод вибору способу обробітку поля й визначення якості виконаного обробітку з використанням показника твердості ґрунту. Описано успішний досвід освоєння в Україні нульового й точного обробітку. Обґрунтовано пропозицію про необхідність обов'язкового застосування в Україні грунтозбережувальних технологій обробітку як основи майбутнього «розумного» землеробства.

Визначено перелік критеріїв, конкретні параметри і географічну розповсюдженість цінних, деградованих і малопродуктивних ґрунтів ріллі. Цінні ґрунти як ґрунти з оптимальними або наближеними до них параметрами морфологічних, фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей потребують організації особливої охорони, у тому числі уведення Червоної книги ґрунтів, а в разі використання в землеробстві – заборони будь-яких заходів, що шкодять цим ґрунтам. Деградовані ґрунти запропоновано диференціювати за типами (відповідно причин, що їх викликають), розповсюдженістю і меліоративними заходами (від виведення з ріллі за умови певних параметрів властивостей до удосконалення агротехнологій). Особливу увагу звернено на необхідність дотримання припустимого тиску знарядь і зменшення механічного навантаження на ґрунт у процесі його обробітку. Обґрунтовано перелік критеріїв, за якими визначено площі і географію орних ґрунтів з кращим, середнім і гіршим рівнями родючості для вимогливих і маловимогливих культур. Для організації систематичного контролю за станом ґрунтів необхідний моніторинг, особливо кризового типу на постійних ділянках, відповідно до того чи іншого ризику прояву деградації ґрунтів. У додатках наведено таблиці для діагностики деградації і визначення якісного стану ґрунтового покриву країни.

Приведены итоги деятельности и достижения Украинского общества почвоведов и агрохимиков за межсъездовский период (2010-2014 гг.), охарактеризовано современное состояние почвенного покрова Украины, акцентировано внимание на широкой распространенности в почвах деградационных процессов, раскрыты обусловливающие их причины. Определены перспективные задачи Общества по поднятию рейтинга проблемы охраны почв, разработке и принятию более действенных законов об охране почв и их плодородия («Об охране почв и воспроизводстве их плодородия»), обновлению земельно-кадастровой информации, поддержки просветительской деятельности в средствах массовой информации, активизации международного сотрудничества с целью разработки эффективной стратегии охраны почв от деградации.

Рассмотрены физические свойства почв основних природных зон Украины, их модальне (реальные, наиболее вероятные для местных условий) и оптимальные характеристики, опыт использования в картографировании, разработке педотрансферных моделей, бонитировке, специальных видов районирования, оценке экологического состояния почв, их продуктивности, инвестиционной привлекательности, выработке агрономических требований к технологиям и техническим средствам обработки. Установлены особенности пространственной неоднородности физических и других свойств почв в пределах малых ареалов (полей севооборотов) и на их основании – сценарии точного земледелия в различных природных зонах страны. Структурный состав, плотность сложения и поровое пространство использованы в качестве состоятельного инструмента мониторинга почв (особенно кризисного) и в конкретизации содержания антропогенной эволюции почв. Обоснованы диагностические критерии и масштабы проявления физической деградации распахиваемых почв. Предложены пути регулирования физических свойств, дифференцированные для почв и культур, в основе которых лежит «разумное» земледелие, а именно: соблюдение требований технологий, стандартов, нормативов и использование почвофильных (почвозащитных) орудий, воздействие которых на почву не превышает структурной связности агрегата агрономически полезного размера и способности почвы к обратимости (восстановлению) модальных свойств и режимов.

У монографії досліджено науково-практичні підходи до оцінки ресурсоощадних технологій вирощування зернових культур. Запропоновано концептуальну модель оцінки й упровадження ресурсоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Проаналізовано сучасний стан розвитку зернового виробництва і досліджено ефективність виробництва зерна залежно від виробничих витрат, у тому числі на мінеральні добрива. Визначено основні напрями використання ресурсоощадних технологій. Наведено результати порівняльного аналізу економічної, енергетичної та екологічної ефективності технологій виробництва зерна різної інтенсивності для умов Лісостепу України і результати комплексної оцінки ресурсоощадних технологій вирощування озимої пшениці залежно від часу відновлення весняної вегетації. Проаналізовано ефективність диференційованого внесення мінеральних добрив при вирощуванні зернових культур залежно від оброблюваної площі.

Призначено для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, керівників і спеціалістів аграрних формувань, працівників органів державного управління АПК різних рівнів і всіх, хто цікавиться проблематикою ефективного аграрного виробництва.

Зміст