Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню впливу різних видів, норм і строків внесення мінеральних добрив на поживний режим ґрунту, динаміку вмісту і засвоєння елементів живлення, основні показники росту і розвитку рослин, формування врожайності та якості зерна жита озимого на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. Поліпшення умов азотного живлення сприяє кращому розвитку і росту рослин жита озимого, збільшує площу поверхні листків, впливає на рівень фотосинтетичного потенціалу і основні елементи структури врожаю. Найбільш істотний вплив на ці показники забезпечує внесення по 60 кг/га д.р. азотного добрива в два прийоми на фоні P60K60. Найбільш тісна кореляційна залежність (R2 = 0,85) між врожайністю зерна жита озимого та запасами мінеральних форм азоту або нітратів встановлена для шару грунту 0–60 см у фазу кущіння. Встановлено, що в умовах Правобережного Лісостепу на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому за низького вмісту лужногідролізованих сполук азоту і підвищеного вмісту рухомих сполук фосфору та калію для отримання 4,0–5,0 т/га зерна жита озимого з добрими хлібопекарськими показниками азотні добрива необхідно вносити до відновлення весняної вегетації у дозі N30 і на початку виходу рослин у трубку – N60 на фоні Р60К60, внесених під основний обробіток ґрунту восени. За умови залишення на полі соломи на добриво норму калійних добрив можна зменшити.