У роботі розглянуто основні принципи і сучасні методи комплексної оцінки родючості ґрунтів, їх переваги та недоліки. Узагальнено результати 50-річної динаміки комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів ріллі Харківської області, яка проведена за результатами постійно діючого агрохімічного моніторингу – десяти циклів обстеження ґрунтів (1966-2015 рр.) з урахуванням параметрів рН, вмісту гумусу, фосфору, калію. Для комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів засновано методику визначення зведеного показника якості ґрунтів (ЗПЯҐ) як інтегрального показника родючості з попереднім перетворенням рівня часткових показників-властивостей на основі функції бажаності їх впливу на загальний рівень ґрунтової родючості (Т. О. Гринченко, О.О. Єгоршин, 1984). Пропонована методика вільна від ряду недоліків аналогічних методів і дозволяє надати комплексну оцінку ступеня окультуреності ґрунтів та встановити, який процент ріллі відповідає низькому, середньому та високому рівню їх окультуреності, передбачати напрям розвитку культурного ґрунтотворного процесу під впливом сучасних антропогенних факторів. Із урахуванням хімічних, біологічних та фізичних показників ґрунту, а також ГТК (кліматичних показників) заснований метод доцільно використовувати при розробці обґрунтованої шкали бонітетів ґрунтів.

Рекомендовано для наукових співробітників агрономічного та біологічного профілю, ґрунтознавців, агрохіміків, агроекологів, робітників сільськогосподарського виробництва, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.

У розробленій Концепції визначено основні положення щодо стратегії використання техногенно забруднених ґрунтів, методологічні основи, принципи та методичні підходи щодо вдосконалення робіт з використання техногенно забруднених ґрунтів за рахунок впровадження різних стратегій їх ремедіації та використання. Розглянуто механізми та умови реалізації запропонованих підходів; висвітлено основні напрямки міжнародного співробітництва у сфері управління екологічною безпекою землекористування; сформульовано план першочергових дій, спрямованих на призупинення хімічної деградації ґрунтового покриву країни та охорону ґрунтів від техногенного забруднення. Концепцію використання техногенно забруднених ґрунтів розроблено вперше.

На замовлення департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України розроблено методику визначення забезпеченості ґрунтів мікроелементами для потреб плодових насаджень та заходи із усунення їх нестачі в мінеральному живленні. Проведено районування території України за вмістом рухомих форм цинку, міді, марганцю та заліза в ґрунтах. Визначено ареали із низьким, середнім та високим їх вмістом в ґрунтах. Встановлені граничні рівні вмісту карбонатів у ґрунтах для вирощування плодових культур. Показано, що ризик виникнення нестачі мікроелементів для плодових культур проявляється на значній площі (понад 12 млн. га с.-г. угідь). Встановлено, що негативні явища, пов’язані із дефіцитом мікроелементів, усуваються застосуванням відповідних мікродобрив, особливо в халатній формі.

Рекомендації призначені для спеціалістів всіх рівнів у галузі садівництва та виноградарства України для визначення ґрунтів, придатних під багаторічні плодові насадження за вмістом рухомих форм мікроелементів, карбонатністю ґрунтів та реакцією їх середовища.

Розроблена методика діагностування стану хімічних елементів в системі ґрунт-рослина включає використання екосистемного підходу, принципів та методів емпіричного та теоретичного рівня досліджень, алгоритм діагностування змін мікроелементного статусу ґрунтів і рослин (теоретичні підходи, способи, система основних показників ранньої, коротко - та довгострокової діагностики інтенсивності і направленості ґрунтових процесів з урахуванням загальних закономірностей та зональних особливостей вмісту хімічних елементів).

Методика містить вимоги до порядку проведення діагностування, а також перелік і зміст основних підготовчих, польових, аналітичних і камеральних робіт. Наведено нормативні і довідкові матеріали для діагностування та оцінки мікроелементного статусу системи ґрунт-рослина, надано рекомендації з удосконалення методології діагностування важких металів та мікроелементів – метаболітів.

Розроблена методика дозволяє проведення діагностування стану хімічних елементів в системі ґрунт-рослина за агробіогеохімічного моніторингу на землях різного призначення та використання, в тому числі і за впливу техногенного забруднення важкими металами.