Представлено наукові основи адаптивного напряму хімізації чорноземних ґрунтів Лівобережного Лісостепу України, які ґрунтуються на комплексному врахуванні природних та антропогенних чинників, закономірностях їх впливу на продуктивність агроценозів та якісний стан ґрунтів. Наведено напрями змін агрохімічних показників чорнозему типового, варіації врожайності та агропотенціалів продуктивності сільськогосподарських культур залежно від тривалості та інтенсивності удобрення. Визначено теоретичні основи адаптивно-спрямованого застосування добрив та наведено комплекс заходів адаптивного напряму регулювання продуктивності сільськогосподарських культур.

Призначено для працівників наукових та освітніх установ агрономічних спеціальностей, керівників та спеціалістів господарств різних форм власності.

Представлено методичні основи управління врожайністю та якістю продукції зернових культур за даними наземних і дистанційних методів рослинної діагностики. Наведено алгоритм одержання та обробки аерофотознімків для визначення відмінностей у азотному живленні рослин. Продемонстровано взаємозв’язок між умістом хлорофілу у вегетативних органах рослин та показниками спектральної яскравості знімків, одержаних за допомогою аеромоніторингу, на різних етапах онтогенезу зернових культур. Розкрито спосіб визначення оптимальної дози азотних добрив для підживлення зернових культур за допомогою вищевказаних методів.

Рекомендовано для наукових й освітніх установ та фахівців у галузі агровиробництва і дистанційного моніторингу в якості методичних настанов з оцінювання та корегування азотного живлення основних зернових культур.

Розкрито принципи формування системи наукового супроводу технологічних процесів застосування мінеральних добрив під зернові культури на основі даних грунтово-рослинної діагностики для досягнення прогнозних показників врожайності. Дана характеристика сучасних методів ґрунтово-рослинної діагностики, розглянуто їх переваги та недоліки, наведено методичні засади проведення діагностичного обстеження посівів у виробничих умовах, експериментально перевірено ефективність трьох методик розрахунку необхідних норм мінеральних добрив під планових урожай, окреслено способи корегування мінерального живлення рослин за даними діагностики.

Рекомендації призначені для широкого використання у практичній діяльності спеціалістами агропідприємств і керівникам господарств.

Наведено відомості щодо хімічного складу соломи та її трансформації у ґрунті, вплив соломи на урожайність і якість продукції сільськогосподарських культур та властивості ґрунтів. Особливу увагу приділено процесам відтворення гумусу та збереження родючості ґрунтів.

У рекомендаціях наведені дані науково-дослідних установ системи НААНУ: Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, Інституту зрошуваного землеробства НААН, Національного наукового центру «Інститут землеробства» НААН, Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, Полтавської ДСГДС Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН.

Рекомендації призначені для використання в системі МінАП, розраховані на працівників обласних і районних управлінь сільського господарства, агрономів, робітників сільськогосподарського виробництва усіх форм власності і науковців.