Науково-методичне видання розроблено у відповідності до програми наукових досліджень НААН «Стале використання водних ресурсів і меліорованих земель» за завданням 05.03.03.02 Ф «Розробити наукові засади управління ґрунтовими режимами на осушуваних землях». Основу науково-методичного видання становить енергозабезпечуючий напрям використання осушуваних ґрунтів, який враховує природну специфіку кожного окремого торфового масиву та базується на екологічній, економічній та соціальній доцільності вирощування енергетичних культур. Висвітлено принципи та шляхи реструктуризації напрямків використання осушуваних ґрунтів з пріоритетом енергозабезпечуючого напряму, наведено найбільш придатні енергетичні культури для вирощування на осушуваних ґрунтах. Розробка слугуватиме джерелом нових знань, опанування якими дозволить більш якісно і ефективно використовувати осушені землі, що набуває особливого значення в теперішніх умовах з погляду на забезпечення енергетичної незалежності держави.

Науково-методичні рекомендації розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД НААН 1 «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління» за пошуковим завданням 01.01.03.11.ПШ «Нові шляхи підвищення продуктивності основних сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах з урахуванням їх буферної здатності» (пошукові дослідження).

В науково-методичних рекомендаціях, на підставі графіків рН-буферності, наведено способи встановлення оптимальних доз кальцієвмісних меліорантів, з урахуванням агроекологічного стану кислих ґрунтів та фізіологічних особливостей вирощуваних сільськогосподарських культур, що відкриває нові можливості збалансованого використання цих ґрунтів та надання прогнозу щодо термінів повторного вапнування.

Рекомендації призначено для використання в системі НААН України, ДУ «Інститут охорони ґрунтів» та агрогосподарських підприємствах різних форм власності.

У роботі викладено результати багаторічних напрацювань з пізнання закономірностей сучасної трансформації осушених торфовищ за різних умов їх використання, а також основні напрями їх ефективної і екологічно безпечної експлуатації. Охарактеризовано і дано оцінку різним методологічним підходам щодо вивчення еволюційної спрямованості сучасного ґрунтоутворення на зазначених, екологічно надто вразливих природних об’єктах. Наведено параметри інтенсивності осідання (пониження поверхні та зменшення потужності торфового покладу) і спрацювання (втрати торфової маси і запасів в ній органічного вуглецю) осушеного торфовища, які отримано в тривалих стаціонарних дослідженнях в заплави р. Цир, Камінь-Каширського району, Волинської області. Особливу увагу приділено проблемі вуглецевого бюджету в торфовому ресурсі України. Запропоновані методи визначення балансу і шляхи урівноваження вуглецевих потоків. Залежно від природи та умов залягання кожного конкретного торфово-земельного угіддя, обґрунтовано диференціацію напрямів і підходів до їх збалансованого використання

Наукове видання розроблене у відповідності до програми наукових досліджень НААН «Стале водокористування та меліорація земель» за завданням 04.04.01.01. Ф «Розробити методологію формування сталих агроландшафтів на меліорованих землях гумідної зони та наукові засади їхнього використання і ренатуралізації». Висвітлено сучасний еколого-меліоративний стан осушуваних земель. Показано вплив антропогенних та природних навантажень на зміну екологічних та продуктивних функцій осушуваних земель та принципи раціонального та екологобезпечного землекористування на них. Розробка слугуватиме джерелом нових знань, опанування якими дозволить більш якісно і ефективно використовувати осушені землі, що набуває особливого значення в теперішніх умовах під тиском антропогенних та природних навантажень. Вона призначена для використання в системі Мінагрополітики і продовольства України, Державного агентства водних ресурсів України та агровиробників, які ведуть господарську діяльність на перезволожених осушених землях і торфово-болотних комплексах. 

Методологію розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД-4 «Сталий розвиток меліорації земель та водокористування» за завданням 04.04.01.01 Ф «Розробити методологію формування сталих агроландшафтів на меліорованих землях гумідної зони та наукові засади їхнього використання і ренатуралізації». Методологія побудована на принципі пріоритетного підходу, який заснований на нерівнозначному використанні окремих інформаційних критеріїв, тобто допускає їх поділ на основні та другорядні. За цим принципом основним і найбільш значущім критерієм оцінювання еколого-меліоративного стану осушуваних ґрунтів є їх гідрологічний режим, насамперед, рівень залягання підґрунтових вод. Оцінку еколого-меліоративного стану ґрунтів здійснюють за двома рівнями: на першому (попередньому) рівня оцінюють морфологічний та гідрологічний стан, а на другому визначають загальну оцінку еколого-меліоративного стану. На підставі отриманої оцінки приймають відповідні управлінські рішення стосовно раціонального використання або ренатуралізації осушувальної ділянки.