Науково-методичне видання «Методичні засади дослідження екологічних функцій кислих ґрунтів» розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління» за завданням 01.01.03.07 Ф «Розробити наукові основи функціональної стійкості кислих ґрунтів в умовах зростаючих навантажень», за етапом 2018 року. Науково-методичне видання побудоване на основних методичних засадах, що застосовують у вивченні екологічних функцій ґрунтів, зокрема, моделювання взаємодії складових біосфери, дослідження ґрунтових функцій в контексті «ґрунт як дзеркало ландшафту» та дослідження екологічних функцій ґрунту як біосферного феномену. Вони включають методику досліджень екологічних функцій кислих ґрунтів та складаються з наступних етапів, відбору ґрунтових зразків; проведення лабораторно-модельних досліджень, імітацію заходів з корінного поширення властивостей кислих ґрунтів, визначення впливу природних та антропогенних навантажень на екологічні функції кислих ґрунтів, через схему взаємозв’язків властивостей ґрунту-екологічні функції.

Наукове видання розроблено у відповідності до програми наукових досліджень НААН ПНД 5 «Стале водокористування та меліорація земель» за завданням 05.03.03.02 Ф «Розробити наукові засади управління ґрунтовими режимами на осушуваних землях».

Наведено результати досліджень з пізнання особливостей функціонування ґрунтових режимів, які становлять основу систему раціонального використання та управління ґрунтовими режимами осушених земель України. Надано характеристику гідроморфних ґрунтів як об’єктів, що підлягають меліорації: дренуванню, водорегулюванню, повторному зволоженню тощо. Висвітлено закономірності та особливості перебігу ґрунтових процесів в осушених ґрунтах та систематизовано основні напрями їх ефективного й екологічно безпечного використання.

Методологію розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД НААН «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління» за завданням 01.01.03.07 Ф «Розробити наукові основи функціональної стійкості кислих ґрунтів в умовах зростаючих навантажень».

У методології діагностику впливу природних та антропогенних навантажень на функціональну стійкість кислих ґрунтів запропоновано здійснювати за таким етапами: потенціометричні дослідження in-situ, діагностика змін у ґрунті шляхом оперативного способу визначення протеазної активності ґрунту, визначення зміни кислотно-основної буферності ґрунту під впливом навантажень та виведення коефіцієнту функціональної стійкості ґрунту. Такий алгоритм дозволяє комплексно відобразити ефективність функціонування ґрунту. Методологію призначено для використання в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДУ «Інститут охорони ґрунтів», в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності і ін. під час проведення агроекологічного моніторингу кислих ґрунтів.

Рекомендації розроблено за результатами науково-дослідних робіт, проведених у 2014-2015 роках в рамках ПНД НААН «Родючість, охорона і раціональне використання ґрунтів». Система інформаційно-технологічного забезпечення ефективного використання заплавних ґрунтів з урахуванням їх екологічної безпеки включає: удосконалену діагностику агроекологічного стану заплавних ґрунтів, заходи з їх ефективного використання, які включають оптимізацію водно-повітряного режиму алювіальних ґрунтів агромеліоративними прийомами, їх екологічно безпечне фітоценотичне освоєння та окультурення, що в цілому забезпечує збалансоване (стале) землекористування заплав.

Рекомендації призначено для використання в системі Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державного агентства водних ресурсів України, Національної академії аграрних наук та агроформувань різної форми власності.

Концепцію розроблено за результатами узагальнень численних літературних джерел і багаторічних досліджень ННЦ ІҐА та інших наукових установ. У Концепції сформульовано основні принципи, сучасні методологічні та технологічні підходи у вирішенні проблем хімічної меліорації ґрунтів. Висвітлено географію, ґенезу та агроекологічні особливості ґрунтів, що потребують хімічної меліорації. Визначено місце, роль та перспективи меліорації ґрунтів як невід’ємної складової всієї системи інтенсивного землеробства. Наведено можливий вибір альтернативних заходів з меліорації хімічно деградованих ґрунтів. Наведено алгоритм організації робіт з меліорації ґрунтів, формування та удосконалення нормативно-методичної бази та інформаційного забезпечення. Завершується Концепція переліком актуальних і перспективних напрямів науково-дослідних робіт з проблем меліорації.