Науково-методичне видання розроблено у відповідності до програми наукових досліджень НААН «Стале використання водних ресурсів і меліорованих земель» за завданням 05.03.03.02 Ф «Розробити наукові засади управління ґрунтовими режимами на осушуваних землях». Основу науково-методичного видання становить енергозабезпечуючий напрям використання осушуваних ґрунтів, який враховує природну специфіку кожного окремого торфового масиву та базується на екологічній, економічній та соціальній доцільності вирощування енергетичних культур. Висвітлено принципи та шляхи реструктуризації напрямків використання осушуваних ґрунтів з пріоритетом енергозабезпечуючого напряму, наведено найбільш придатні енергетичні культури для вирощування на осушуваних ґрунтах. Розробка слугуватиме джерелом нових знань, опанування якими дозволить більш якісно і ефективно використовувати осушені землі, що набуває особливого значення в теперішніх умовах з погляду на забезпечення енергетичної незалежності держави.

Науково-методичні рекомендації розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД НААН 1 «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління» за пошуковим завданням 01.01.03.11.ПШ «Нові шляхи підвищення продуктивності основних сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах з урахуванням їх буферної здатності» (пошукові дослідження).

В науково-методичних рекомендаціях, на підставі графіків рН-буферності, наведено способи встановлення оптимальних доз кальцієвмісних меліорантів, з урахуванням агроекологічного стану кислих ґрунтів та фізіологічних особливостей вирощуваних сільськогосподарських культур, що відкриває нові можливості збалансованого використання цих ґрунтів та надання прогнозу щодо термінів повторного вапнування.

Рекомендації призначено для використання в системі НААН України, ДУ «Інститут охорони ґрунтів» та агрогосподарських підприємствах різних форм власності.

Методологію розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД НААН 1 «Ґрунтові ресурси прогноз розвитку, збалансоване використання та управління» за завданням 01.01.03.08 Ф «Розробити систему збалансованого використання і управління родючістю алювіально-лучних ґрунтів». Методологія екологічно-безпечного управління родючістю алювіально-лучних ґрунтів розкриває основні заходи, які спрямовані на підвищення продуктивності заплавних ґрунтів. Наведено заходи з екологічно-безпечного управління родючістю алювіально-лучних ґрунтів, які включають: заплавно-адаптоване землекористування, контурно-фітомеліоративне луківництво, поверхневе та корінне покращення ґрунтового покриву, смуговий спосіб створення лучних агрофітоценозів.

Методологія призначена для використання в системі Міністерства освіти та науки в навчальному процесі у вищих та середніх закладах сільськогосподарського напряму, а також, в агрогосподарських підприємствах різних форм власності.

У монографії висвітлено шляхи збалансованого використання та меліорації кислих ґрунтів, які базуються на підвищенні їх продуктивності, ресурсозбереженні та екологічній безпеці. Розглянуто сучасний агроекологічний стан кислих ґрунтів та проблеми їх меліорації. Висвітлено основні чинники які впливають на кислотність ґрунтів. Викладено нові погляди на структурну будову гумусових кислот в контексті їх впливу на регуляцію кислотно-основної рівноваги в ґрунтах. Показано різнобічний вплив меліоративних заходів, зокрема, кальцієвмісних меліорантів різного походження та фітомеліорації на характер зміни властивостей кислих ґрунтів. Розкрито сутність інноваційного розвитку меліорації кислих ґрунтів та шляхи їх збалансованого використання.

Методологію розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД НААН «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління» за завданням 01.01.03.07 Ф «Розробити наукові основи функціональної стійкості кислих ґрунтів в умовах зростаючих навантажень».

У методології діагностику впливу природних та антропогенних навантажень на функціональну стійкість кислих ґрунтів запропоновано здійснювати за таким етапами: потенціометричні дослідження in-situ, діагностика змін у ґрунті шляхом оперативного способу визначення протеазної активності ґрунту, визначення зміни кислотно-основної буферності ґрунту під впливом навантажень та виведення коефіцієнту функціональної стійкості ґрунту. Такий алгоритм дозволяє комплексно відобразити ефективність функціонування ґрунту. Методологію призначено для використання в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДУ «Інститут охорони ґрунтів», в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності і ін. під час проведення агроекологічного моніторингу кислих ґрунтів.