На підставі аналізу інформаційного забезпечення використання ґрунтів у провідних країнах світу, у тому числі Служби Охорони Ґрунтів США, Інституту Агрономічних Досліджень Франції, а також установ Німеччини, Швеції, Угорщини і інших країн обґрунтовано пропозиції щодо коригування організації і впровадження результатів наукових досліджень в сільськогосподарське виробництво України.

Докладно розглянуто невирішені проблеми інформаційного забезпечення використання ґрунтів в Україні, зокрема: відсутність узагальненої бази даних про ґрунтовий покрив України, розпорошеність даних між відомствами і інститутами, відсутність даних для впровадження новітніх систем землеробства, відсутність моніторингу за сучасним зразком, відсутність інформації про наслідки сучасної системи землекористування, відсутність реальних кроків щодо уведення заходів особливої охорони цінних ґрунтів.

Обґрунтовано пропозиції щодо вирішення деяких прикладних задач інформаційного забезпечення використання ґрунтів, включаючи зменшення сільськогосподарського освоєння ґрунтів в Лісостепу і Степу, додаткове обґрунтування земельної реформи, визначення площ деградованих та малопродуктивних земель, усунення прогалин в інформації щодо інвестиційної привабливості ґрунтів, інформаційного забезпечення для удосконалення механізації, хімізації і меліорації у землеробстві, коригування дослідницької мережі, інформацію про ґрунт як чинник формування екологічного середовища.

Обґрунтовано заходи щодо підвищення актуальності наукових досліджень з охорони ґрунтів, у тому числі про технічне оновлення досліджень, покращення взаємодії науки і освіти, активізацію спільноти і засобів масової інформації, між-, відомчі і надвідомчі заходи.

Обґрунтовано кроки, що повинна здійснити Україна для входження в європейські і світові структури з моніторингу, картографії і охорони ґрунтових ресурсів.

Викладено позицію щодо нової ґрунтоохоронної етики в інформації, зокрема як досягти компромісу між сталістю агросфери, сталістю ґрунтів і добробутом фермера, обов’язковим чи добровільним є виконання ґрунтоохоронних рекомендацій для фермера, про екологічний імператив, новітні погляди у світі на охорону ґрунтів і роль інформації, а також конкретизовано завдання держави у сприянні і реалізації землекористувачем ґрунтоохоронної інформації.

У даному посібнику на підставі узагальнення значного обсягу експериментальної інформації визначено показники родючості ґрунту та їх параметри, що формують урожай та якість рослин, й розкрито принципи оптимізації поживного режиму чорнозему типового з використанням даних ґрунтово-рослинної діагностики та розробки системи удобрення, яка забезпечить підвищення врожайності основних сільськогосподарських культур і одержання високоякісної рослинницької продукції в умовах Лівобережної високої провінції Лісостепу України.

Розраховано на науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів аграрного профілю, фахівців обласних і районних Департаментів розвитку АПК, спеціалістів і керівників агропідприємств усіх форм господарювання.

У рекомендаціях наведено агрохімічний склад місцевої сировини органічного походження, що дає можливість оцінити її удобрювальні та меліоративні властивості. Запропоновано технологічні підходи до переробки місцевої сировини органо-мінеральні добрива з визначеним складом поживних речовин. Дана оцінка ефективності дії та післядії твердих органо-мінеральних добрив на продуктивність сільськогосподарських культур та родючість ґрунту.

Рекомендації призначені працівникам сільського господарства, фахівцям комерційних структур, керівникам господарств і підприємств. 

У рекомендаціях показано вплив традиційних органічних добрив на гумусовий стан ґрунтів, який є головною ознакою їх потенційної родючості. Також розкрито технологічні підходи щодо переробки відходів різного походження у органічні добрива, особливу увагу приділено методам контролю та агрономічним вимогам щодо якості добрив, що застосовують у органічному виробництві. Наведено нормативно-методичні основи застосування органічних добрив .

Під час підготовки рекомендацій використані результати та узагальнення вітчизняних та закордонних досліджень.

Рекомендації призначені для працівників господарств усіх форм власності з веденням органічного виробництва та підприємств, що виробляють, переробляють і збувають органічну харчову продукцію. 

Оптимальні параметри структурного складу і щільності будови ґрунту розглядаються як новітні агровимоги до технології і знарядь передпосівного обробітку, що раніше не приймали до уваги. Доведено доцільність диференціювати ґрунтово-фізичні параметри за окремими прошарками посівного шару – у поверхневому, наднасіннєвому, насіннєвому і піднасіннєвому прошарках, що прискорює розвиток надземної маси рослин і коренів, а також сприяє більш ефективному використанню атмосферної вологи, елементів живлення та адаптації рослин до переущільнення. Встановлено реальні параметри ґрунтово – фізичних властивостей посівного шару ріллі головним чином у зоні оптимальних і реальних параметрів, виявлено недоліки посівного шару ріллі і необхідні технологічні і технічні заходи його коригування. Обговорено питання про оптимізацію ґрунтово-фізичних параметрів посівного шару у разі застосування нульової і точно технології.