Викладено концептуальні підходи та основні положення сучасної концепції нормування меліоративних навантажень на ґрунтовий покрив зрошуваних земель. Окреслено напрями (вектори) еволюції ґрунтів на зрошуваних та вилучених зі зрошення землях, надано характеристику сучасного еколого-меліоративного стану зрошуваних земель і визначено необхідність застосування нормативів екологобезпечного землеробства на зрошуваних землях (нормативів якості ґрунтів та якості продукції сільськогосподарських культур, меліоративних, агротехнологічних, протиерозійних нормативів) для збереження родючості ґрунтів, досягнення нейтрального рівня деградації та виконання екологічних і продуктивних функцій. Концепція є платформою для реалізації нормативів екологічно безпечного зрошення, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням» (від 02.09. 2020 р. №766).

Розраховано на керівників і фахівців міністерств, відомств і господарств усіх форм господарювання, фахівців аграрної та водогосподарської галузей.

Методичні рекомендації складені за результатами досліджень по проекту «Оцінка екосистемних послуг засолених ґрунтів під впливом меліорації» на підтримку здійснення Регіонального плану діяльності Євразійського ґрунтового партнерства в рамках співпраці між Продовольчою та Сільськогосподарською Організацією Об’єднаних Націй (ФАО) і Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». У рекомендаціях запропоновано експертну десятибальну систему оцінювання постачальної екосистемної послуги засолених ґрунтів України, що ґрунтується на аналізі їх сучасного еколого-агромеліоративного стану за комплексом показників. Проведено аналіз чутливості екосистемних послуг засолених ґрунтів до меліоративних ефектів. Наведено методику експерементального визначення ступеня виконання засоленими грунтами постачальної екосистемної функції ( на прикладі пілотних територій) та розроблено картосхеми зонування пілотних територій за ступенем виконання засоленими грунтами постачальної екосистемної послуги. Для поліпшення еколого-агромеліоративного стану земель та виконання постачальної екосистемної послуги запропоновано диференційовані комплекси інженерно-меліоративних, агромеліоративних і агротехнічних заходів.

Рекомендації розроблені з використанням результатів власних досліджень 2012 р. та даних наукових джерел і є результатом виконання робіт за договорами з Мінагрополітики України № 24-26, 28 від 17.09.2012р. У рекомендаціях наведено теоретичні засади та систему оцінювання еколого-агромеліоративного стану зрошуваних земель у садах, науково-методичні основи оцінювання процесів деградації ґрунтів садів при зрошенні. Викладено зміст системи протидеградаційних заходів у зрошуваному садівництві. Система включає застосування інноваційних ресурсоощадних способів і режимів зрошення (передусім, краплинного); застосування сидерації або дерново-перегнійну систему утримання ґрунту міжрядь (у плодоносних садах); органо-мінеральну систему удобрення, внесення азотних добрив з поливною водою в 3-5 прийомів протягом вегетаційного періоду; заходи з меліорації зрошувальної води та ґрунту, внесення кальцієвих меліорантів у випадках наявності процесів іригаційного або природного осолонцювання ґрунтів саду; промивання ґрунтів у випадках їх засолення. Запропоновано заходи з охорони вод, ґрунтів і продукції садівництва від антропогенного забруднення в умовах зрошення. Призначені для виробників продукції садівництва всіх форм власності в зрошуваних умовах.

Концепцію розроблено за результатами узагальнень численних літературних джерел і багаторічних досліджень ННЦ ІҐА та інших наукових установ. У Концепції сформульовано основні принципи, сучасні методологічні та технологічні підходи у вирішенні проблем хімічної меліорації ґрунтів. Висвітлено географію, ґенезу та агроекологічні особливості ґрунтів, що потребують хімічної меліорації. Визначено місце, роль та перспективи меліорації ґрунтів як невід’ємної складової всієї системи інтенсивного землеробства. Наведено можливий вибір альтернативних заходів з меліорації хімічно деградованих ґрунтів. Наведено алгоритм організації робіт з меліорації ґрунтів, формування та удосконалення нормативно-методичної бази та інформаційного забезпечення. Завершується Концепція переліком актуальних і перспективних напрямів науково-дослідних робіт з проблем меліорації.