Рекомендації містять теоретичні та технологічні підходи до виробництва та застосування ґрунтополіпшувачів з метою стабілізації органічного вуглецю ґрунтів в умовах України. Наведено результати однорічного польового досліду з вивчення ефективності різних доз та способів внесення нових органічних та органо-мінеральних ґрунтополіпшувачів. Детально проаналізовано трансформацію органічної речовини ґрунту та емісійні потоки діоксиду вуглецю, досліджено агрохімічні властивості ґрунту та урожай культури під впливом нових ґрунтополіпшувачів. Наведено дані щодо економічної ефективності виробництва на застосування нових ґрунтополіпшувачів. Запропоновано дози та методи застосування ґрунтополіпшувачів у різних агрокліматичних зонах України. З метою підвищення вмісту ґрунтового органічного вуглецю.

Даний невеликий дослідницький проект, виконаний в рамках Плану імплементації Євразійського ґрунтового партнерства і направлений на сприяння розвитку практик сталого управління ґрунтами для збереження та/або збільшення вмісту ґрунтового органічного вуглецю з акцентом на багаті вуглецем чорноземи. Проект фінансувався в рамках глобального проекту Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО “GSP/GLO/853/RUS: Підтримка просування сталого управління ґрунтовими ресурсами в рамках Глобального ґрунтового партнерства: Фаза II” і отримав підтримку за результатами конкурсу Глобального ґрунтового партнерства (GSP) ФАО. Ми висловлюємо вдячність Секретаріату GSP, Міжурядовій технічній групі експертів з ґрунтів (ITPS) і Євразійському центру продовольчої безпеки (ECFS), членам Наукового комітету GSP з технічну і наукову підтримку, надану на етапах підготовки та реалізації цього проекту.

Викладено концептуальні підходи та основні положення сучасної концепції нормування меліоративних навантажень на ґрунтовий покрив зрошуваних земель. Окреслено напрями (вектори) еволюції ґрунтів на зрошуваних та вилучених зі зрошення землях, надано характеристику сучасного еколого-меліоративного стану зрошуваних земель і визначено необхідність застосування нормативів екологобезпечного землеробства на зрошуваних землях (нормативів якості ґрунтів та якості продукції сільськогосподарських культур, меліоративних, агротехнологічних, протиерозійних нормативів) для збереження родючості ґрунтів, досягнення нейтрального рівня деградації та виконання екологічних і продуктивних функцій. Концепція є платформою для реалізації нормативів екологічно безпечного зрошення, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням» (від 02.09. 2020 р. №766).

Розраховано на керівників і фахівців міністерств, відомств і господарств усіх форм господарювання, фахівців аграрної та водогосподарської галузей.

Удосконалене інформаційно-методичне забезпечення оцінювання мікроелементного складу ґрунтів України для ведення органічного землеробства складається з методології оцінювання придатності ґрунтів для ведення органічного землеробства за вмістом і доступністю мікроелементів; інформаційної бази оцінювання мікроелементного стану ґрунтів України щодо їх придатності для ведення органічного землеробства; прогнозу забезпеченості ґрунтів мікроелементами в умовах органічного виробництва та стратегії оптимізації мікроелементного живлення культур у зонах ведення органічного виробництва. Призначене фахівцям з органічного рослинництва.

Науково-методичні рекомендації розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД НААН 1 «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління» за пошуковим завданням 01.01.03.11.ПШ «Нові шляхи підвищення продуктивності основних сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах з урахуванням їх буферної здатності» (пошукові дослідження).

В науково-методичних рекомендаціях, на підставі графіків рН-буферності, наведено способи встановлення оптимальних доз кальцієвмісних меліорантів, з урахуванням агроекологічного стану кислих ґрунтів та фізіологічних особливостей вирощуваних сільськогосподарських культур, що відкриває нові можливості збалансованого використання цих ґрунтів та надання прогнозу щодо термінів повторного вапнування.

Рекомендації призначено для використання в системі НААН України, ДУ «Інститут охорони ґрунтів» та агрогосподарських підприємствах різних форм власності.

В монографії представлено науково-методичні основи забезпечення оцінки прояву дефляційних процесів на ґрунтах Західного Полісся України; визначено можливість використання кліматичних показників для прогнозу, контролю та планування робіт з протидії дефляції; вказано параметри основних протидефляційних властивостей ґрунтів в даних кліматичних умовах. Наведено дані про динаміку та інтенсивність проявів вітрових ерозійних процесів на осушених органогенних та мінеральних ґрунтах легкого гранулометричного складу. Робота містить результати оцінки впливу як параметрів протидефляційної стійкості ґрунтів, та і швидкості повітряного потоку на динаміку видування ґрунтів в аеродинамічній установці. Значну увагу приділено питанню охорони сільськогосподарських угідь від ерозії в даному регіоні. Проведено оцінку еколого- економічної ефективності протидефляційних заходів, розроблених на основі визначених параметрів стійкості до дефляції.