Рекомендації розроблено у відповідності ПНД «Родючість, охорона і раціональне використання ґрунтів» за завданням 01/36-13 «Розробити інноваційну систему управління родючістю кислих і гігроморфних ґрунтів в умовах зростання антропогенних та природних навантажень». У рекомендаціях наведено сучасні методи діагностики агроекологічного стану ґрунтів, які дозволяють суттєво підвищити оцінку їх якості і, на цій основі, розробляти відповідні управлінські заходи. Складовою частиною рекомендацій є: сучасні підходи до оптимізації рівня рухомого алюмінію в кислих ґрунтах, попередження утворення ущільнених залізо-акумулятивних горизонтів у профілі осушених заплавних мінеральних ґрунтів, покращення водно-повітряного режиму. Рекомендації призначено для використання в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного науково-технологічного центру охорони родючості ґрунтів, Державного агентства водних ресурсів України та нових агроформувань на гігроморфних та кислих ґрунтах.

Рекомендації розроблено за результатами науково-дослідних робіт, проведених у 2006-2010 рр. у рамках НТП УААН «Родючість, охорона і екологія ґрунтів». У рекомендаціях висвітлено методику оцінювання стабільн6ості у ґрунті сполук мінерального азоту та небезпеки азотної емісії. Базою для оцінювання є термодинамічна вигідність окремих азотних перетворень у ґрунтових умовах, характеризована ґрунтовими потенціалами, вимірюваними безпосередньо в ґрунті. Наведено методичну базу показників і параметрів термодинамічної стабільності мінеральних сполук азоту та термодинамічної вигідності емісії азоту з ґрунту для дерново-підзолистих і лучних ґрунтів. Рекомендації призначено для використання в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держземагенства, Центрдержродючості та інших відомств, а також для наукових досліджень і задач моніторингу.

Методологію розроблено у відповідності до проблемно-тематичних планів ПНД-4 «Сталий розвиток меліорації земель та водокористування» за завданням 04.04.01.01 Ф «Розробити методологію формування сталих агроландшафтів на меліорованих землях гумідної зони та наукові засади їхнього використання і ренатуралізації». Методологія побудована на принципі пріоритетного підходу, який заснований на нерівнозначному використанні окремих інформаційних критеріїв, тобто допускає їх поділ на основні та другорядні. За цим принципом основним і найбільш значущім критерієм оцінювання еколого-меліоративного стану осушуваних ґрунтів є їх гідрологічний режим, насамперед, рівень залягання підґрунтових вод. Оцінку еколого-меліоративного стану ґрунтів здійснюють за двома рівнями: на першому (попередньому) рівня оцінюють морфологічний та гідрологічний стан, а на другому визначають загальну оцінку еколого-меліоративного стану. На підставі отриманої оцінки приймають відповідні управлінські рішення стосовно раціонального використання або ренатуралізації осушувальної ділянки.

В науково-методичних рекомендаціях запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації технічного і біологічного етапів рекультивації земель, що унеможливлює деградаційні процеси та сприятиме раціональному використанню рекультивованих земель.

Рекомендації рекомендовано для керівників, вчених, спеціалістів, які своєю діяльністю причетні до сфери використання і охорони земель, для підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов’язані з порушенням ґрунтового покриву, та проектних установ, що розробляють проекти рекультивації земель; викладачів, студентів вищих та середніх навчальних закладів відповідного профілю, аспірантів, докторантів.

Вперше підготовлено Концепція рекультивації земель, порушених за відкритого та підземного видобутку корисних копалин. У її розробці взяли участь спеціалісти і вчені Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та Дніпропетровського державного аграрного університету.

Розраховано на керівників, вчених, спеціалістів, які своєю діяльністю причетні до сфери використання і охорони земель, для підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов’язані з порушенням ґрунтового покриву, та установ, що розробляють проекти рекультивації земель; викладачів, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних заходів I-IV рівня акредитації відповідного профілю.