У збірнику представлено матеріали, присвячені актуальним проблемам сучасної аграрної науки, у яких висвітлено теоретичні й практичні проблеми ґрунтознавства та агрохімії, сучасні підходи до регулювання живлення рослин та агрохімічного забезпечення агровиробництва. У збірник включено тези доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції молодих учених та спеціалістів «Ґрунти України, їх стан та збалансоване використання», що відбулася 27 травня 2020 року. Організаційний комітет конференції плекає надію, що публікація творчих наробків молодих науковців сприятиме розширенню обсягу інформації про ґрунти України.

Видання рекомендоване для наукових працівників, фахівців аграрного виробництва, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів та спеціалістів сільського господарства.

Методика нормативної грошової оцінки земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення розроблена відповідно до Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV. Методика ґрунтується на нормативній (природній) урожайності зернових культур (без кукурудзи) за агровиробничими групами ґрунтів України та виробничих нормативних витрат на вирощування зернових культур (без кукурудзи) з урахуванням сучасного рівня родючості ґрунтів. Впровадження методики в практику дасть можливість об’єктивно визначити базову ціну земельної ділянки, справедливий перерозподіл Земельної ренти через запровадження земельного податку та орендної плати з землю. Особливого значення методика набуває при створення інфраструктури обігу земель сільськогосподарського призначення, здійснення заставних (іпотечних) операцій із земельними ділянками, функціонування об’єктів оціночної діяльності. Розрахована на спеціалістів земельних відносин Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Департаменту агропромислового розвитку Обласних державних адміністрацій, Обласних регіональних філій ДП «Центр державного Земельного кадастру», ДП «Обласні науково-дослідні та проектні інститути землеустрою», Обласних філій ДУ «Держохорона» та об’єктів оціночної діяльності.

У роботі розглянуто основні принципи і сучасні методи комплексної оцінки родючості ґрунтів, їх переваги та недоліки. Узагальнено результати 50-річної динаміки комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів ріллі Харківської області, яка проведена за результатами постійно діючого агрохімічного моніторингу – десяти циклів обстеження ґрунтів (1966-2015 рр.) з урахуванням параметрів рН, вмісту гумусу, фосфору, калію. Для комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів засновано методику визначення зведеного показника якості ґрунтів (ЗПЯҐ) як інтегрального показника родючості з попереднім перетворенням рівня часткових показників-властивостей на основі функції бажаності їх впливу на загальний рівень ґрунтової родючості (Т. О. Гринченко, О.О. Єгоршин, 1984). Пропонована методика вільна від ряду недоліків аналогічних методів і дозволяє надати комплексну оцінку ступеня окультуреності ґрунтів та встановити, який процент ріллі відповідає низькому, середньому та високому рівню їх окультуреності, передбачати напрям розвитку культурного ґрунтотворного процесу під впливом сучасних антропогенних факторів. Із урахуванням хімічних, біологічних та фізичних показників ґрунту, а також ГТК (кліматичних показників) заснований метод доцільно використовувати при розробці обґрунтованої шкали бонітетів ґрунтів.

Рекомендовано для наукових співробітників агрономічного та біологічного профілю, ґрунтознавців, агрохіміків, агроекологів, робітників сільськогосподарського виробництва, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.

Наведено відомості щодо розрахунку обсягів утворення рослинних решток сільськогосподарських культур, їх хімічного складу та трансформації у ґрунті. Розглянуто ефективні способи прискорення деструкції соломи та агротехнічні вимоги до застосування соломи у землеробстві. Показано вплив соломи на урожайність і якість продукції сільськогосподарських культур та властивості ґрунтів. Особлива увага приділена процесам відтворення органічної речовини ґрунтів за рахунок рослинних решток. Висвітлено екологічні та економічні аспекти застосування соломи як добрива. Визначено вплив спалювання соломи на показники родючості ґрунту. Науково-практичне видання розраховані для використання в системі агропромислового виробництва, для працівників обласних і районних управлінь сільського господарства, керівників та агрономів агроформувань усіх форм власності та наукових співробітників.

Видання містить наукове обґрунтування національних індикаторів прояву деградації ґрунтів та процесів опустелювання земель, основних напрямів досягнення їх нейтрального рівня та удосконалення інформаційного та інституційного забезпечення виконання відповідних добровільних національних завдань. Є концептуальною платформою провадження системних заходів на землях сільськогосподарського призначення щодо виконання зобов’язань України в рамках Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням.